Методичні рекомендації з
перевірки зошитів з української мови
Кількість робочих зошитів з
української мови
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для
контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному
зошиту.
Ведення зошитів оцінюється
від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під
час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Зошити
для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:
у 5 класах – всі роботи кожного
тижня;
у
6-8 класах - двічі на тиждень;
у 9 класах - 2-3 рази на місяць;
у 10-11 класах - двічі на місяць.
Оцінювання
мовних знань і вмінь
Видами
оцінювання навчальних досягнень
учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна
підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень
учнів у оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне
оцінювання здійснюється у процесі поурочного
вивчення теми. Його основними
завдання є: встановлення й оцінювання
рівнів розуміння і
первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення
зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь
і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне
опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів
у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної
перевірки мовних знань і вмінь
використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп
пов’язаних між собою речень. Одиниця контролю є вибрані учнями правильні
варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.
Оцінювання
здійснюється таким чином, що за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1
балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за
бездоганно виконану роботу).
Оцінювання правописних (орфографічних і
пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки орфографічної та
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу.
Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
|
5-й
|
90-100
|
|
6-й
|
100-110
|
|
7-й
|
110-120
|
|
8-й
|
120-140
|
|
9-й
|
140-160
|
П р и м і т к а. У визначенні
кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів
використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил
орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується
учнем з голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою
на основі таких критеріїв:
§ орфографічні та пунктуаційні
помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі
орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не включені до шкільної програми;
2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються,
над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської
пунктуації.
§ повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке
повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні
помилки (на одне й те ж правило), але у різних словах вважаються різними
помилками;
§ розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у
винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних
найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках,
утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного
знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...;
ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних
розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських
букв російськими;
§ п’ять виправлень (неправильне
написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання по балах:
|
Бали
|
Кількість
помилок
|
|
1
|
15-16 і
більше
|
|
2
|
13-14
|
|
3
|
11-12
|
|
4
|
9-10
|
|
5
|
7-8
|
|
6
|
5-6
|
|
7
|
4
|
|
8
|
3
|
|
9
|
1+1 (негруба)
|
|
10
|
1
|
|
11
|
1 (негруба)
|
|
12
|
–
|
Контрольна перевірка здійснюється
фронтально та індивідуально.
Фронтально
оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий
твір, мовні знання і вміння. Індивідуально
оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) і читання вголос.
Перевірка
мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на
їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного
матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з
аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних
оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за
семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється
індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень
(учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову
діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводиться
окремий урок, а оцінки виводяться один раз на рік і виставляються в колонки без
дати.
Виявлені
помилки позначають так:
орфографічні, пунктуаційні та граматичні
помилки на вивчені
вже правила
підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому
ж рядку
вказують тип помилки (І – орфографічна, v – пунктуаційна,
г –
граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють,
перекреслюючи їх скісною рискою (/) й
надписуючи потрібну літеру
чи
розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не
враховують
при остаточному визначенні оцінки;
лексичні
(неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми
тощо),
стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних
засобів,
одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові
помилки
(логічні – втрата послідовності викладу, неправильний
поділ тексту
на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату,
власну назву
тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й
на березі в
цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с- стилістична, з – змістова
помилки).
Загальні вимоги
до ведення зошитів
Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до охайності та порядку. Усі записи в зошитах студенти повинні виконувати з дотриманням таких вимог:
Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до охайності та порядку. Усі записи в зошитах студенти повинні виконувати з дотриманням таких вимог:
- писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом, тему можна
вказувати зеленим або чорним чорнилом;
- зберігати поля із зовнішньої сторони;
- між домашньою та класною роботою пропускати 4 клітинки або два рядки,
якщо зошит у лінійку;
- вказувати дату виконання роботи словами;
- позначати номер вправи, приклада, задачі;
- креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності – із
застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати
ручкою;
- дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати
кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за
межі рядка;
- якщо потрібно виправити помилку, студент має закреслити неправильно
написану літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну
літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи
приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно
закреслити тонкою горизонтальною лінією і далі написати правильно, а не
витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки є
пунктуаційним знаком);
- виправлення написаного, закреслення чи поновлення робити ручкою, а не
олівцем.
Зошити для навчальних класних і домашніх робіт
з української та зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у кожному
класі.
Оцінку за
ведення зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному
класі окремою колонкою в журналі.
Оцінку за
ведення зошитів з української та зарубіжної літератури виставляють один раз на
семестр у кожному класі окремою колонкою в журналі.